<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:kumys_indahouse</id>
  <title>kumys_indahouse</title>
  <subtitle>kumys_indahouse</subtitle>
  <author>
    <name>kumys_indahouse</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2006-10-17T12:40:40Z</updated>
  <lj:journal userid="11406505" username="kumys_indahouse" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/data/atom" title="kumys_indahouse"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:kumys_indahouse:974</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/974.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/data/atom/?itemid=974"/>
    <title>kumys_indahouse @ 2006-10-17T15:20:00</title>
    <published>2006-10-17T12:40:40Z</published>
    <updated>2006-10-17T12:40:40Z</updated>
    <content type="html">Роблю фільм про тюрму-катівню, що на вулиці Степана Бандери. Колись, з 39-го до середини 50-х через неї пройшли десятки тисяч українців — "буржуазні націоналісти" та "вороги народу". Її персонал, кажуть очевидці, славився надзвичайною жорстокістю — енкаведисти забивали ув’язненим під нігті цвяхи, кліщами виривали язики та вуха, відрізали статеві органи. Небіжчиків, аби зекономити час закопували одразу на подвір’ї будинку та у підвалах. Кажуть, аби заглушити крики та стогін на плацдармі постійно працювали трактори — їх гуркіт перекривав зойки. Та й закопувати трупи так було краще...&lt;br /&gt;Із спогадів одного з очевидців: "До однієї з камер тяжко було підступитись. По той бік дверей кільканадцять тіл, притулених обличчям до щілини в дверях. Догоряли залишки отруйного газу — запах тухлих яєць. У наступній камері — дві дуже молоді і навіть по смерті вродливі жінки, задушені, із шнурами на шиї. Поруч двоє немовлят із розтрощеними черепами...Ще один вияв звірства — повідтинані пальці, знята пасами шкіра на плечах. Накручували шкіру на патик поступово, з дня у день. Закінчували один пас — починали другий. Ретельно надрізували скальпелем, стерилізуючи попередні місця, щоб катований не помер передчасно..."&lt;br /&gt;Коли німецькі війська увійшли на територію Західної України ув’язнені отримали свободу — аби не відпускати в’язнів у руки есесівців червоноармійці їх перестріляли — раптово і безболісно...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:kumys_indahouse:658</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/658.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/data/atom/?itemid=658"/>
    <title>kumys_indahouse @ 2006-10-17T14:48:00</title>
    <published>2006-10-17T12:02:49Z</published>
    <updated>2006-10-17T12:02:49Z</updated>
    <content type="html">Учора, після довгих днів нестерпної муки свою чорну гнилу душу віддав Вельзевулу пес на ім’я Каускас реінкарнувавшись у старого схоласта і стигмата Божого Оверка Кумиса. Після енергетичного спалаху у Всесвіті виникла третя сутність — Молоко Кобили, — наділена розумом і силою рідина, що інколи може перетворюватись у Птаха і Ящірку, а також Бадилля. Тож аби не гнівити ці сили від імені Молока закликаю усіх, хто особисто чи опосередковано знав Каускаса (він же Падло- і Падолист) вшанувати небіжчика віртуальрним скиданням капелюха і хвилиною мовчання... Усі, хто до кінця цього дня признає Кумиса своїм другом матиме велике щастя і благодать Божу.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:kumys_indahouse:287</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/287.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://kumys-indahouse.livejournal.com/data/atom/?itemid=287"/>
    <title>Вибране</title>
    <published>2006-10-17T11:16:56Z</published>
    <updated>2006-10-17T11:16:56Z</updated>
    <content type="html">Коли день западає в ліхтарі і втомлені птахи&lt;br /&gt;Виснуть на сухому гіллі, решітках балкону&lt;br /&gt;Дротах електричних мереж чи повітрі&lt;br /&gt;Ти, Монро, Ліля Монро мов покалічена лань&lt;br /&gt;Мокра шмата чи стара австрійська курва&lt;br /&gt;Закриваючи двері сповзаєш сходами вниз&lt;br /&gt;І виляючи вулицями, виляючи грудьми і стегнами&lt;br /&gt;Немов старий годинниковий механізм ходиш&lt;br /&gt;Туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди&lt;br /&gt;Допоки на твоє тіло не прилетить опівнічний збирач меду&lt;br /&gt;І кружляючи не вип’є твій сік&lt;br /&gt;Залишаючи на ранкових постелях таке пусте і холодне тіло</content>
  </entry>
</feed>
